Наклеп та образа: як захистити свою репутацiю?
У сучасному iнформацiйному просторi, де кожен може стати автором публiчного контенту, проблема захисту честi, гiдностi та дiлової репутацiї набула особливої актуальностi. Але чи завжди публiчна критика — це свобода слова, i де проходить межа мiж конструктивною оцiнкою та наклепом чи образою?
Що таке наклеп та образа за українським законодавством?
Наклеп — це поширення завiдомо неправдивої iнформацiї, яка ганьбить iншу особу (частина перша статтi 297 Цивiльного кодексу України, а також стаття 145 КУпАП). Якщо така iнформацiя публiчна — це вважається обтяжуючою обставиною.
Образа — це приниження честi та гiдностi людини, виражене у непристойнiй формi (стаття 173 КУпАП), зазвичай це не фактичне твердження, а емоцiйне висловлювання, наприклад, лайка, грубi порiвняння тощо.
Форми юридичної вiдповiдальностi
Цивiльно-правова:
- Вимога спростування недостовiрної iнформацiї.
- Компенсацiя моральної та/або майнової шкоди (ст. 23, 280, 297 ЦК України).
Адмiнiстративна:
- Стаття 173 КУпАП — дрiбне хулiганство, зокрема образливе чiпляння до громадян.
- Стаття 145 КУпАП — наклеп, штраф до 30 неоподатковуваних мiнiмумiв.
Кримiнальна:
Кримiнальний кодекс не мiстить окремої статтi про наклеп, але за певних обставин наклеп може кваліфікуватися як частина iнших злочинiв (наприклад, поширення порочних вигадок для шантажу, приниження честi службової особи тощо).
Як довести наклеп чи образу?
- Зберiгайте докази: скрiншоти, аудiо, вiдео, лiнки на публiкацiї, iмена свiдкiв.
- Проведiть фiксування через нотарiуса: засвiдчення доказiв може бути використано у судi.
- Подайте претензiю: письмове звернення до автора з вимогою вибачення або спростування.
- Звертайтесь до суду: якщо добровiльне врегулювання неможливе.
Варто звернути увагу на власників сайтів, де поширюється недостовірна або фейкова інформація з ознаками наклепу. Відповідно до ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належними відповідачами у разі поширення оспорюваної інформації в Інтернеті є як автор матеріалу, так і власник вебсайту чи інтернет-сторінки. Позивач повинен самостійно встановити цих осіб і зазначити їх у позовній заяві або звернутися до суду з відповіднним колопотанням про забезпечення доказів.
Досить часто “винуватець” можете заперечувати факт поширення недостовірної інформації, посилаючись на субєктивне твердження та на свобода слова, відповідно до ст. 34 Конституції України людині гарантовано право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Однак і в цього права є межі – воно обмежується рівно тоді, коли своїми словами особа спричиняєте шкоду іншій особі.
Звертаємо вашу увагу на, що ви у свою чергу зберігаєте за собою право: Відповідно до ст. 55 Конституції України будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Тому, ви можете самостійно просити сайт чи ЗМІ, що поширює фейк про вас (наклеп) видалити його, або ж вони понесуть відповідальність за законом. Також ви можете самостійно додавати приписки про порушення закону автором статті до сервісних систем або модераторів соціальних мереж (доволі часто такі матеріали видаляються після модерації).
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень існує достатня кількість судових рішень, якими притягуються винні до відповідальності за поширення завідомо недостовірної інформації, щоб констатувати той факт, що покарання за таке діяння настає.
Репутацiя — нематерiальний актив, який варто захищати !
Юридична практика «Мельничук і Партнери» має успiшний досвiд супроводу справ щодо захисту честi, гiдностi та дiлової репутацiї. Ми допомагаємо не лише у зборi доказiв, але й представляємо iнтереси у судi, забезпечуючи реальний результат — вiд вибачень до компенсацiї моральної шкоди.
Пам’ятайте: свобода слова — не карт-бланш на образи та брехню. Захистiть себе вiд публiчного приниження — звертайтесь до професiйних юристiв.
